Новини

15 травня 2020 року

Інтерв’ю з послідовницею Іллі Мечникова, професором кафедри молекулярної біології та біотехнологій біологічного факультету Оленою Климовою: до 175-річчя нобелівського лауреата


У Іллі Мечникова було і є багато послідовників у всьому світі. І одна з них — харків’янка, доктор біологічних наук, професор кафедри молекулярної біології та біотехнології біологічного факультету Каразінського університету Олена Климова.

– Олено Михайлівно, коли ви вперше познайомилися з працями Мечникова і як вони на вас вплинули?

– Уже закінчивши Харківський університет і захистивши кандидатську дисертацію, поїхавши на чергове стажування в Науково-дослідний інститут імунології АН СРСР та онкологічний центр М. М. Блохіна, я захопилася імунологією й саме там уперше познайомилася з роботами Мечникова. Безсумнівно, вони дуже вплинули на вибір мого наукового шляху. Саме його системний підхід до вивчення організмів мене дуже захопив. Через три роки після закінчення університету я перейшла в харківський Науково-дослідний інститут загальної та невідкладної хірургії МОЗ УРСР. На той час працівники імунологічної лабораторії інституту займалися лише дослідженнями гуморального імунітету. Я почала впроваджувати нові методи клітинної імунології та зайнялася дослідженням фагоцитозу у хворих з різними патологіями. У 1991 році я стала завідувачем діагностичної лабораторії в Харківському науково-дослідному інституті загальної та невідкладної хірургії й почала розвивати різні імунологічні напрями досліджень, саме яким і були присвячені роботи Мечникова.

Для обстеження пацієнтів, які перебувають на лікуванні із небезпечними станами, дуже важливим було дослідження фагоцитозу та особливостей запальних реакцій. Я вважаю, що той системний підхід в імунології, який пропонував Мечников, є неперевершеним. Так, сьогодні справді дуже змінилися й удосконалилися методи біологічних досліджень і методи діагностики в лабораторній медицині. Вчені можуть за пів години розшифрувати геном, маючи певне обладнання й чіпи, швидко проаналізувати величезний масив даних. Але, на жаль, у сучасній науці багато в чому втрачено системний інтегральний підхід до метаболізму всього організму. Необхідно навчатися у Мечникова його аналітичного підходу при вивченні формування патологічного процесу, починаючи від клітини, тканини, системи та всієї людини загалом.

– Ілля Мечников багато років вивчав процеси внутрішньоклітинного травлення й у 1901 році виклав загальну теорію імунітету, у якій сформулював роль внутрішньоклітинного перетравлення чужорідних антигенів у боротьбі з різними інфекціями.

– На сьогодні, коли немає противірусних препаратів від пандемічного Covid–19, дуже важливим для людини є стан імунологічного захисту — завершеність фагоцитозу та ефективність зв’язування віруснейтралізуючих антитіл. Що ефективніше проходять усі стадії фагоцитозу в людини, тим успішніше організм бореться з вірусним патогеном, на тлі чого часто підвищується температура. У медицині це одна з аксіом, і саме тому не рекомендується збивати температуру під час застуди. Свою теорію фагоцитозу, яка зародилася зі спостережень за морськими зірками, Мечников розвинув у систему, яка пояснює явища запалення та імунітету. До цього медицина розцінювала запалення лише як шкідливий для організму процес. Мечников довів, що запалення — одна із захисних, імунологічних реакцій на інфекції. Справді, сьогодні ті люди, у яких або генетично, або в процесі життя «страждає» вроджений імунітет — фагоцитоз — більш схильні до впливу нових інфекцій. І до речі, чому від коронавірусу зараз частіше страждають люди, у яких є супутні захворювання? Тому що протягом усього життя ми накопичуємо антигенний вантаж в організмі. Носимо у своєму тілі від 3 до 5 кг бактерій. Цей антигенний вантаж відволікає в процесі життя нашу імунну систему на те, щоб постійно боротися з ним, що і призводить до зниженої або «розсіяної» реакції нашої імунної системи на нові віруси й бактерії.

– Чи варто тоді кожній людині вивчати свій імунітет? Знати свій рівень імунітету, генетичні захворювання та інші можливі фактори ризику?

– Ніколи не потрібні крайнощі. Повне незнання про своє здоров’я не принесе користі, але й надмірне занепокоєння викликає зайве психологічне напруження. Якщо людину клінічно нічого не турбує, то з’ясовувати свою імунологічну та генетичну карту не слід. Організм працює комплексно, і навіть якщо ми виявляємо в людини поліморфізм генів або порушення в якійсь ланці імунітету — це не означає, що в людини обов’язково будуть надалі розвиватися якісь захворювання. Є таке поняття як адаптивний імунологічний модуль, усереднений імунний статус людини, який складається з того, що одна ланка імунітету доповнює або компенсує недостатність іншого. І коли одна ланка знижена, то, як правило, компенсаторно підвищена інша ланка. Не потрібно бігти й купувати ліки, щоб підняти гуморальний імунітет або систему інтерферонів, якщо немає ніякого захворювання. Як і заповідав Мечников, підтримувати свій імунітет потрібно здоровим способом життя. Свою ідею про це він виклав у вченні про ортобіоз — розумний спосіб думки й розумний спосіб життя, що призводить до прояву вищих здібностей людини, що веде до задоволення всіх типів потреб. Мечников велику увагу приділяв станам мікробіому кишківника й вважав, що для підтримки імунітету найголовнішим є збалансоване харчування й загартування. Ці два моменти дуже важливі.

Я думаю, сьогоднішня ситуація, яку ми спостерігаємо з високою патогенністю й вірулентністю Covid–19, змусить людство по-новому поглянути на медико-біологічні науки. Наука змінить свої пріоритети й спрямує зусилля на розвиток біотехнології, імунобіотехнології та вдосконалення методів диференціальної діагностики. Прийде розуміння того, що найбільш важливим є розпізнати, нейтралізувати та ліквідувати збудника, адже тригерними факторами багатьох захворювань є інфекційні патогени.

Спілкувалася Яна Тарасенко, фахівець прес-служби центру зв’язків з громадськістю

Конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок
27 травня 2020 року
Вітаємо каразінців із призначенням іменних стипендій у галузі науки
26 травня 2020 року
Дослідницькі колективи університету — переможці конкурсу малих наукових робіт для викладачів східноукраїнських університетів від Фонду Конрада Аденауера у Харкові
26 травня 2020 року
Студенти університету — призери заочного туру Міжнародної олімпіади з теоретичної механіки
25 травня 2020 року
День філолога: університет відзначає
25 травня 2020 року
Онлайн-лекції в межах проєкту модуля Жана Моне «Європейська інтеграція України в Промисловості 4.0»
22 травня 2020 року
День вишиванки: університет відзначає
21 травня 2020 року
Особливості підсумкового семестрового контролю та атестації у 2019/2020 навчальному році в умовах карантину
19 травня 2020 року
European Fusion Teacher Day: запрошуємо взяти участь
18 травня 2020 року
Онлайн-лекції в межах проєкту модуля Жана Моне «Європейська інтеграція України в Промисловості 4.0»
18 травня 2020 року
Пішов з життя відомий український архітектор, ректор Харківського національного університету будівництва та архітектури (2008–2019 роки) Юрій Шкодовський: університет співчуває…
16 травня 2020 року
День науки: університет відзначає
16 травня 2020 року
175-річчя від дня народження Іллі Мечникова: роздуми каразінців щодо постаті видатного вихованця університету
15 травня 2020 року
Інтерв’ю з послідовницею Іллі Мечникова, професором кафедри молекулярної біології та біотехнологій біологічного факультету Оленою Климовою: до 175-річчя нобелівського лауреата
15 травня 2020 року
Вихованець Харківського університету Ілля Мечников: непересічна доля нобелівського лауреата
15 травня 2020 року
175-річчя від дня народження вихованця університету, лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова
15 травня 2020 року
Конкурсний відбір до складу науково-методичних комісій (підкомісій) сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України
14 травня 2020 року
Віртуальна виставка та онлайн-тест із нагоди ювілею Іллі Ілліча Мечникова
14 травня 2020 року
Учасники студентського хору “Ad Libitum” Каразінського університету заспівали онлайн із колегами [відео]
13 травня 2020 року
Порядок повернення студентів до гуртожитків
13 травня 2020 року
Цикл лекцій за модулем Жана Моне «Зовнішня політика ЄС»
13 травня 2020 року
Пішов із життя проректор з питань безпеки та охорони Валерій Юрійович Дмитрієнко: університет сумує…
12 травня 2020 року
Віртуальна книжкова виставка з нагоди ювілею Іллі Ілліча Мечникова
12 травня 2020 року
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: університет пам’ятає
9 травня 2020 року
Віртуальна виставка видань з нагоди 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня 2020 року
До уваги каразінців! Карантин для недопущення поширення коронавірусу COVID–19 продовжено
8 травня 2020 року
День пам’яті та примирення: університет відзначає
8 травня 2020 року
Проєкт «Карантин–2020: харківський досвід»: запрошуємо взяти участь
7 травня 2020 року
Онлайн-виставка з нагоди 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
7 травня 2020 року
Лекції за модулем Жана Моне «Європейські стандарти місцевого самоврядування та регіональна політика ЄС»
7 травня 2020 року
Вступ до магістратури: реєстрація для складання ЄВІ та ЄФВВ
6 травня 2020 року
Підсумковий семестровий контроль та атестація у 2019/2020 навчальному році в умовах карантину
6 травня 2020 року
Можливість проведення екзаменаційної сесії на платформі “LMS Moodle”
5 травня 2020 року
Науково-популярний онлайн-семінар «Юрій Липа як історичний і літературний діяч»
4 травня 2020 року
Цикл лекцій за модулем Жана Моне «Зовнішня політика ЄС»
4 травня 2020 року
День свободи преси: університет відзначає
3 травня 2020 року
День астрономії: університет відзначає
2 травня 2020 року
День весни та праці: університет відзначає
1 травня 2020 року