Новини

9 листопада 2021 року

Філолог Софія Бутко про мовні міфи, фемінітиви, суржик та діалектизми, вплив пандемії на мовну творчість


9 листопада в Україні традиційно відзначають День української писемності та мови. Це свято утвердження ментальності та національної ідентичності нашого народу, що реалізовують одним із найпотужніших інструментів — мовою.

Мова — це генетичний код нації: якщо зникне мова, то зникне й народ. Важливо, щоб українська мова не тільки зберігалася, а й розвивалася. У Каразінському університеті є кафедра української мови на філологічному факультеті, завдяки роботі якої українську вивчають, досліджують та розвивають, а країна поповнюється кваліфікованими фахівцями-філологами.

Питання державної мовної політики перебувають сьогодні в центрі уваги, тому ми вирішили поспілкуватися з викладачами української мови Каразінського університету, які залюбки відповіли на актуальні питання про мовну ситуацію в країні, поділилися своїми знаннями та досвідом.

Софія Бутко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови філологічного факультету

Чому Ви обрали вивчення української мови та літератури на філологічному факультеті Каразінського? Чи можна стверджувати, що це стало справою Вашого життя?

Мабуть, так склалася доля. Якщо говорити серйозно, то не пригадую, щоб у дитинстві я мріяла про те, що колись стану філологом, хоча здібності до вивчення мов, безперечно, виявилися вже тоді. Цікаво, що мій тато був викладачем української мови та літератури, тому, можна сказати, я є продовжувачем сімейної традиції.

«Філологія дійсно є справою мого життя»

Які зміни відбуваються в сучасній українській мові? Чи вплинула на мову пандемія?

Найбільш яскраві зміни, на мою думку, зумовлені глобалізаційними процесами й відчутним впливом англійської мови в нашому повсякденному спілкуванні. І зараз цікаво спостерігати за тими дискусіями, які виникають між пуристами, тобто борцями за чистоту мови, та прихильниками запозичень з англійської. Поділяючи помірковану позицію, я дуже ціную ту креативну діяльність, яка спрямована на пошук питомих українських відповідників для англійських слів, адже це стимулює мовців експериментувати, шукати, використовувати максимально повно потенціал рідної мови, зрештою гратися з мовою, а значить робити її живою, потрібною. Причому часто українські слова настільки влучні і яскраві, що лише їх і хочеться вживати (книгомандри замість буккросинг, стравопис замість меню, дахолаз замість руфер, уподобайка замість лайк, світлина замість фотографія тощо). До речі, інколи така народна креативність пропонує зовсім несподівані, я б сказала, гумористичні варіанти, наприклад, для слова дедлайн — часоздох.

«Якщо говоримо про запозичення, словотворення й виникнення нових лексичних одиниць, то, безумовно, пандемія активізувала мовну творчість, що вилилося в упровадженні до нашого повсякденного лексикону таких одиниць, як ковіднутися, коронафобія, коронакриза, ковід-дисиденти, ковідіот, локдаун, зумити, антивакс тощо»

На Вашу думку, чи є доцільним унормування вживання фемінітивів у новій редакції правопису? Чому?

Тут потрібно уточнити, оскільки новий правопис унормував не вживання фемінітивів, а способи їх творення. Коли ми говоримо про фемінітиви, то варто памʼятати, що назви професій жіночого роду в українській мові існують здавна. Наприклад, у «Словарі української мови» Бориса Грінченка, який був надрукований у 1907–1909 роках, є такі одиниці, як актор і акторка, письменник і письменниця, маляр і малярка, лікар і лікарка та інші. Просто в сучасній суспільно-мовній практиці перелік тих професій, звань, посад, від яких утворюються назви жіночого роду, значно розширився.

«Особисто я до цього ставлюся спокійно: якщо комусь більше подобається, аби її називали професоркою, то хай так буде, не бачу в цьому нічого поганого. Я за різноманітність і свободу вираження в межах розумного й справедливого»

Поясніть різницю між суржиком і діалектизмами, чому вони не є частиною літературної мови? Суржик — це колорит чи паплюження української мови?

Якщо ми говоримо про українсько-російський суржик, то з точки зору чистоти й культури мовлення не можу віднести його до позитивних явищ, оскільки причини його утворення — насильницька русифікація українців, створення для них таких умов, зокрема в радянські часи, за яких, аби здобути освіту й побудувати карʼєру, українці були змушені опановувати російську. Натомість діалекти української мови — це її сила, її ґрунт, це те, що живить і збагачує нашу мову, адже зрештою кожне нове слово допомагає точніше, яскравіше, влучніше висловити наші думки. І сьогодні діалектні слова так само можуть ставати літературними, бо, наприклад, чи можемо уявити нашу мову без слів філіжанка, файний, зимний?

«Діалектизми є невідʼємним складником національної мови, так само як і літературна мова. Натомість суржик — це змішування двох мов, яке найчастіше відбувається неприродним, штучним шляхом»

Які найрозповсюдженіші міфи про українську мову?

Поширення певних міфів зумовлене передусім політико-ідеологічними чинниками. Міфів є багато, наведу лише один приклад, повʼязаний із теоріями походження української мови. Так, іще в імперські часи доволі популярною була версія про те, що в часи Київської Русі існувала так звана давньоруська мова, що була спільною для всіх етнічних спільнот, які населяли ту державу. І лише в 14 столітті ця мова розпалася на три східнословʼянські — українську, білоруську і російську. Отже, фактично прихильники цієї теорії позбавляли українську мову принаймні семи століть її історії. Іншою крайністю в питанні походження нашої мови є різноманітні міфічні теорії, повʼязані з віднайденням «золотого віку» української мови й доведенням її надзвичайної давності. Дехто, наприклад, стверджував, що наша мова така ж давня, як і санскрит або давня латина. Звісно, мотиви виникнення таких теорій цілком зрозумілі: їхні автори прагнули довести давність, унікальність, окремішність української мови. Проте з наукової точки зору вони не витримують критики й швидше шкодять, аніж приносять користь.

«На сьогодні загальноприйнятим серед науковців є положення про те, що українська мова виокремилася безпосередньо з прасловʼянської мови, і відбувалося це протягом 5–7 століть»

Ви маєте досвід викладання української мови іноземцям? Які складнощі виникають найчастіше?

Особисто я маю в цій галузі невеликий досвід, більше спеціалізуюся на викладанні української мови для російськомовних. Наразі методика викладання української мови як іноземної перебуває в активній фазі свого становлення, і тому всі труднощі ще попереду.

«Позитивним моментом є те, що завдяки ухваленню мовного закону нарешті розпочалася робота щодо визначення рівнів володіння українською й розроблення системи сертифікації згідно з усталеною міжнародною практикою»

Яким має бути сучасний викладач/учитель української мови?

Креативним, позитивним, терпимим, стильним. Може виникнути питання, до чого тут стиль. Я переконана, що молодь завжди хоче наслідувати, бути схожою на того, хто є для неї взірцем, а тому вчитель, і не лише української, має бути стильним, таким, на кого хочеться бути схожим. А ще будь-який учитель має стати дитині другом і наставником, ставитися до дитини з теплом і розумінням.

«Варто памʼятати, що кожен учень, незалежно від віку, професії, статусу, потребує насамперед уваги й підтримки»

Чому важливо спілкуватися українською мовою?

Українська мова — це не лише мова наших предків, а й мова наших нащадків, нашого майбутнього. Чим швидше всі українці заговорять українською, тим швидше розбагатіють, як би парадоксально це не звучало. Адже українськомовна людина потребуватиме саме українськомовного продукту, а це дає надзвичайно потужний стимул для розвитку креативних індустрій, а отже, економічного зростання. Коли ми всі це усвідомимо, то нарешті зрозуміємо власний секрет успіху.

«Подорожуючи Україною, я вже спостерігаю ледь помітну тенденцію: українська мова стає атрибутом і символом прогресивності, стилю, власної гідності, впевненості, а отже, успіху, у той час, як російська все більше стає маркером провінційності»

Презентація проєкту «Президентський університет»
30 листопада 2021 року
Засідання Вченої ради університету
30 листопада 2021 року
Каразінський університет повертається на змішану форму навчання
30 листопада 2021 року
Пішла з життя працівник управління міжнародних відносин Олена Киричко: університет співчуває...
29 листопада 2021 року
День пам’яті жертв голодоморів: університет вшановує
27 листопада 2021 року
Стрільба з лука: каразінці змагалися за кубок України
26 листопада 2021 року
Конференція аспірантів та докторантів університету: результати
25 листопада 2021 року
Онлайн-опитування «Молодь та наркотики»: запрошуємо долучитися
25 листопада 2021 року
Викладачі Каразінського університету взяли участь у заході «ЗНО з історії України на 200 балів: методична робітня»
25 листопада 2021 року
Випускники університету взяли участь у розробленні унікального двигуна для космічних супутників
25 листопада 2021 року
Випускник університету Антон Коробов у складі збірної команди України переміг на чемпіонаті Європи з шахів
22 листопада 2021 року
Онлайн-семінар «“Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”: до 180-річчя від часу першого видання твору випускника Харківського університету Михайла Петренка»
22 листопада 2021 року
Каразінці стали призерами обласних студентських змагань «Спорт протягом життя» з бадмінтону
22 листопада 2021 року
Засідання Науково-методичної ради університету
22 листопада 2021 року
День Гідності та Свободи: університет відзначає
21 листопада 2021 року
Урочисте покладання квітів до барельєфа випускнику університету Ігорю Толмачову
19 листопада 2021 року
На хімічному факультеті успішно закінчила стажування завідувач кафедри неорганічної хімії Національного університету Узбекистану імені Мірзо Улугбека Ділноза Рахманова
19 листопада 2021 року
Міжнародний день філософії: університет відзначає
18 листопада 2021 року
Презентація архівного фонду родини Нетушилів
18 листопада 2021 року
Каразінські фізики разом із німецькими колегами працюють над розвитком плазмових технологій для спінтроніки та матеріалів енергетики
18 листопада 2021 року
Студентська спартакіада університету: результати змагань з волейболу серед жіночих команд
18 листопада 2021 року
Онлайн-проєкт «Каразінський університет: погляд крізь роки»
18 листопада 2021 року
Конкурс першокурсників «Альма матер–2021»: вітаємо переможців
17 листопада 2021 року
Міжнародний день студента: університет вітає
17 листопада 2021 року
217-річчя університету: урочисте покладання квітів до пам’ятника засновнику університету Василю Каразіну
17 листопада 2021 року
Університет відзначає 217-ту річницю від дня заснування
17 листопада 2021 року
Проєкт Erasmus+ «Інтеграція дуальної вищої освіти в Молдові та Україні/ COOPERA»: візит до Університету Ллейда
16 листопада 2021 року
Відкритий регіональний турнір з фінансової грамотності «Життєвий капітал»
15 листопада 2021 року
У Каразінському продовжується навчання за змішаною або дистанційною формами навчання
12 листопада 2021 року
Каразінський розширює співпрацю з Національним науковим центром «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса»
11 листопада 2021 року
До уваги студентів! Розпочинається вибір міжфакультетських дисциплін
11 листопада 2021 року
Каразінський оркестр став переможцем міжнародного конкурсу
10 листопада 2021 року
Делегація Каразінського університету взяла участь у засіданні Керівного комітету Міжнародного дослідницького проєкту “IRP IDEATE”
10 листопада 2021 року
Онлайн-захід “Kharkiv EDU Talk”: запрошуємо до участі викладачів та студентів
10 листопада 2021 року
Філолог Софія Бутко про мовні міфи, фемінітиви, суржик та діалектизми, вплив пандемії на мовну творчість
9 листопада 2021 року
Засідання Ради з питань фізичної культури та спорту
9 листопада 2021 року
«Грамотність ― це завжди тренд, грамотним бути завжди модно». Філолог Юлія Гарюнова про нові тенденції в системі мови
9 листопада 2021 року
День української писемності та мови: університет відзначає
9 листопада 2021 року
Студентська спартакіада університету: результати змагань з шашок
8 листопада 2021 року
Каразінські медіаексперти поділилися практичним досвідом з офіцерами підрозділів інформації та комунікації Нацгвардії
5 листопада 2021 року
До уваги каразінців! Заходи щодо забезпечення епідемічного благополуччя працівників університету
4 листопада 2021 року
Студентка Олена Цибань — переможниця загальноукраїнського конкурсу літературного перекладу
3 листопада 2021 року
Результати міського турніру юних фізиків
3 листопада 2021 року
Каразінські спортсмени — призери Кубка України–2021 зі стендової стрільби
2 листопада 2021 року
Каразінці відвідали Університет банківської справи в Польщі в межах проєкту Erasmus+
2 листопада 2021 року
Конкурс на логотип державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»
2 листопада 2021 року
Каразінці успішно виступили на Всеукраїнських змаганнях зі стрільби з лука «Київські вогні»
1 листопада 2021 року
Пішов із життя працівник кафедри органічної хімії хімічного факультету Дмитро Сидоренко: університет співчуває...
1 листопада 2021 року